Публикации

Почитание Богородицы на Востоке и Западе

"...Вся прелесть, духовная красота и величие Марии парадоксальным образом заключается именно в Её скромности, смирении и самоумалении, в отсутствии у Неё каких-либо претензий на ведущую роль в цепи великих событий Священной Истории Нового Завета, а также в Её умении оставаться в тени Её Божественного Сына, точно так же, как св. Иоанн Креститель некогда нашёл в себе силы перевести взгляд и внимание общественности с собственной персоны на личность и деяния Спасителя, сказав при этом: «Ему должно расти, а мне умаляться» (Ин. 3:30)...".

 

Читать далее...

Основные причины Реформации в Европе в начале XVI в.

"...В библейской Книге пророка Амоса есть интересные слова Господа Бога, Который говорит: «Вот наступают дни, говорит Господь Бог, когда Я пошлю на землю голод, - не голод хлеба, не жажду воды, но жажду слышания слов Господних» (Ам. 8:11). И вот именно такой острый голод, такая жажда по живому, простому и понятному слову о Боге и была присуща людям начала XVI в. Интересно, что один из видных богословов того времени признавался, что он увидел полный текст Библии только тогда, когда получил степень доктора богословия...".

Читать далее...

Христианский взгляд на фильм К. Серебренникова "Ученик"

"...Фанатизм, неофитство, а также отсутствие элементарного здравомыслия и рассудительности, наложившиеся на всю совокупность проблем, связанных с переходным возрастом, в результате разрушают всю жизнь и саму личность подростка. Безапелляционная уверенность в безошибочности собственного духовного пути, а также категорическая неспособность услышать какие-либо контраргументы со стороны окружающих и стали, по сути, основными непреодолимыми препятствиями для спасения главного героя...".

 

 

 

Читать далее...

Біблійна герменевтика в Православній Церкві

Професор Ярослав Пелікан (+2006)
Професор Ярослав Пелікан (+2006)

"...За словами відомого християнського мислителя та богослова, доктора церковної історії Єльського університету (США), проф. Я. Пелікана (1923-2006), котрий, до речі, у 1998 р. перейшов із лютеранства до Православ’я, «світильник Писання видно лише тоді, коли він утверджений на підніжжі Церкви», а відомий британський біблеїст, професор богословського факультету Даремського університету Джеймс Данн в одній зі своїх основних робіт зазначає, що «ігнорування традиції означає підвищення вірогідності неправильної інтерпретації». Тобто чим більшою є наша наполегливість у ігноруванні багатовікового досвіду Церкві у справі тлумачення Слова Божого, тим більшими є наші шанси заблукати та, в результаті, прийти до абсолютно хибного розуміння того, що хотів сказати нам Бог...".

Читати далі...

Гуманізм як невід'ємна основа християнського світосприйняття

"...Чому деякі представники православної спільноти вважають за необхідне так нарочито та нав’язливо наголошувати на удаваних протиріччях між гуманізмом та християнством? І відповідь на це питання, яким би це, можливо, дивним не здавалось, лежить виключно у суспільно-політичній площині: тим самим багатьох наших єдиновірців намагаються привчити до думки про те, що людина начебто є лише нічого не значущим гвинтиком у системі, невеличким складовим елементом великої суспільної машини, на служіння котрій начебто і покликана кожна конкретна людська особистість.

І основна причина категоричної неприйнятності таких ідей для свідомості віруючої людини полягає у тому, що саме за допомогою подібних концепцій та лжевчень можна абсолютно нівелювати цінність людини та теоретично виправдати будь-які суспільно-політичні зловживання та будь-які звірства з боку держави по відношенню до кожної окремої людської особистості...". 

Читати далі...

Висвітлення соціальної роботи Церкви в СМІ та соцмережах з точки зору християнських морально етичних норм

"...Якщо певний суспільний резонанс є неминучим супутнім елементом соціальної активності Церкви, то це є цілком природнім та нормальним явищем. Якщо ж суспільний резонанс, кількість «лайків», «репостів» та коментарів у соцмерефжах є основним рушійним мотивом та першочерговою метою, заради котрої ті чи інші соціальні проекти взагалі організовуються як такі, то подібний підхід, звичайно, не може вважатись прийнятним з огляду на морально-етичні принципи християнської віри...".

 

 

 

Читати далі...

История возникновения православного иконографического канона

"...Как и св. Отцы использовали в своём богословии весь аппарат античной философии, изобразительное искусство Церкви унаследовало лучшие традиции античного мира. Оно впитало в себя элементы искусства греческого, египетского, сирийского, римского и др., воцерковило всё это сложное и богатое наследие, привлекло его к полноте его выражения, изменяя его в соответствии с требованиями христианского вероучения...".

 

 

Читать далее...

Учение апостола Павла о подлинной христианской свободе

"...Именно апостол Павел раньше других не только преодолел крайний традиционализм и косность ветхозаветного законничества, но сумел на страницах своих посланий убедительно богословски обосновать миссию среди язычников, стать глашатаем христианского сотериологического универсализма, любви и, главное, свободы во Христе, Который во время Своей земной миссии однозначно утверждал, что познание Истины неразрывно связано с обретением внутренней духовной свободы: «Если пребудете в слове Моём, то вы истинно Мои ученики, и познаете истину, и истина сделает вас свободными» (Ин. 8:31-32)...".

Читать далее...

Декларация митрополита Сергия (Страгородского) и её последствия для Православной Церкви в СССР

«…Далеко не все были готовы принять очень неоднозначные слова митрополита Сергия из его «Декларации» о том, что вполне можно быть православным христианином и в то же время «сознавать Советский Союз своей гражданской родиной, радости и успехи которой – наши радости и успехи, а неудачи – наши неудачи».

Именно приведённое выше высказывание имело эффект разорвавшейся бомбы и, буквально, вызвало бурю протестов в широких кругах духовенства как в советской России, так и в эмигрантской среде…».

 

 

Читать далее…

Значение догматических постановлений IV Вселенского собора для современников

"...По словам прот. Александра Шмемана, с тех далеких времен и доныне поистине эпохальная догматическая формула, принятая на этом соборе, «навеки ограждает, описывает, выражает то, что составляет саму сущность христианства, саму радостную тайну Евангелия. …Халкидонский догмат дал человечеству новое измерение; его подлинная мера – Богочеловечество. И то, что «извне» может казаться риторическим равновесием слов, на деле выражает веру, надежу и любовь Церкви, двигающую силу всей нашей христианской жизни»".

Читать далее...

Причины и последствия гонений на христиан во времена Римской империи

"...Основоположник христианства, Иисус из Назарета, был умерщвлён самой позорной казнью в Римской империи. По крайней мере, одиннадцать из двенадцати Его ближайших учеников приняли мученическую смерть, и в течение следующих трёхсот лет христианство стало жертвой жестоких гонений, которые хоть и имели спорадический характер, однако вплоть до начала IV в. объявить себя христианином означало навсегда забыть о мире и благополучии, а в отдельных случаях такое исповедание обрекало человека на верную смерть...".


Читать далее...

Происхождение святой княгини Ольги и её влияние на процесс христианизации Киевской Руси

24 июля Православная Церковь будет совершать память святой равноапостольной княгини Ольги, чьё влияние на становление и развитие древнерусской культуры и государственности трудно переоценить. И в связи с этим мы предлагаем посетителям сайта Миссионерского отдела Кировоградской епархии статью о происхождении этой выдающейся женщины, об эволюции религиозных взглядов великой княгини Ольги, а также о её роли в принятии веры Христовой жителями Киевской Руси.

 

 

Читать далее...

Авторитет отців Церкви

"...Кожен представник того чи іншого покоління церковних діячів, котрого потім було визнано отцем Церкви, вбирав у себе всю сукупність досвіду Церкви, засвоював цей досвід, творчо його переосмислював, огортав його у доступну словесну форму і викладав великі Божественні істини своїм сучасникам зрозумілою їм мовою...".

 

 

 


Читати далі...

Радіопрограма "Калейдоскоп" (Випуск від 30.05.2015).

Тема випуску: День Святої Трійці.

30--05 Калейдоскоп 18--25 зв 19--47.lite
MP3 аудио файл 9.1 MB

Сумний приклад псевдоцерковного екуменічного експериментаторства

"...На початку квітня 2015 року релігійне середовище України сколихнула новина про те, що так звана Харківсько-Полтавська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви (оновленої) (далі «УАПЦ(о)»), що не має молитовного спілкування із рештою православного світу і знаходиться у абсолютній канонічній ізоляції, заявила про намір об'єднатись із Українською Греко-Католицькою Церквою (далі УГКЦ), котра, незважаючи на певну зовнішню схожість із Православною Церквою, все ж таки ні догматично, ні канонічно, ні юрисдикційно не має жодного відношення до світового Православ’я, а є, по суті, Католицькою церквою..." 

 

 

Читати далі...

Неоплатонизм и православное святоотеческое богословие

Плотин (др.-греч. Πλωτῖνος; 204/205 - 270)
Плотин (др.-греч. Πλωτῖνος; 204/205 - 270)

"...Неоплатонизм в определённом смысле является таким феноменом в интеллектуальной жизни Римской империи, который характеризует целую эпоху, в которую он возник. По мнению А. Н. Чанышева, «подобно тому, как стоицизм был характерен для теоретического мировоззрения Ранней Римской империи, так для Поздней Римской империи характерен неоплатонизм», а известный философ и религиозный мыслитель ХХ века А. Лосев, формулируя общее описание концепций неоплатонизма, характеризует его как «синтез всех достижений античной мысли»...".

 

Читать далее...

Чи може православний християнин брати участь у військових діях та застосовувати зброю?

Питання про те, чи є допустимим з точки зору християнської етики для християнина брати в руки зброю, є одним із найскладніших та найнеоднозначніших в історії християнського богослов’я. І найгеніальніші отці та вчителі Церкви, і безліч сучасних вчених-дослідників присвятили цьому питанню величезну кількість праць, але їхні висновки з цього питання інколи є діаметрально протилежними, і варіюються від радикально пацифістських, до таких, котрі намагаються надати християнству непритаманної йому войовничості.

Читати далі…

Вітальне слово на благодійній акції "Молитва за Україну"

Милість Божа не може спочивати на тій людині, котра зробила гнів, ненависть та агресію рушійними основами свого буття. Ще у цьому житті Суд Божий обов’язково звершиться над тими, хто намагається відібрати у Бога право розпоряджатись людським життям. І, врешті-решт, ніколи не побачить Царства Небесного той, хто був недостойним та байдужим громадянином своєї земної Вітчизни, котру дав йому Господь.

 

 

Читати далі...

Примирення віри і науки в сучасному світі

Виникнення в епоху Нового часу сучасної науки дещо по-новому поставило питання про можливість природного співіснування релігії та науки. І приклади з перших віків християнства не завжди є переконливим аргументом, адже ми, із зрозумілих та об’єктивних причин, незважаючи навіть на найвищу ступінь нашої наполегливості все ж таки не знайдемо в творіннях давніх отців Церкви жодного слова щодо потенційного примирення релігії та, наприклад, теорії еволюції, біоетики, генетики та сучасної антропології, оскільки подібні питання було сформульовано лише протягом декількох останніх століть або навіть десятиліть.

Читати далі...

Богослов'я і музика: два шляхи богопізнання

Музика безперервно вдосконалювалась протягом усієї історії людства, і у процесі свого поступового розвитку вона досягла надзвичайних висот та стала спроможною відобразити не тільки усе багатство внутрішнього світу людини, але й досконалу гармонію всесвіту як довершеного Божого творіння.

 

Читати далі...

Іоанн Хреститель - взірець богоугодного життя

У свідомості багатьох людей пророк – це той, хто щось передрікає. Але це не завжди так. Пророче служіння дуже часто полягає не у передбаченні майбутніх подій, як думає більшість людей, а у викриванні людських гріхів, у напоумленні народу, котрий заблукав та відійшов від Божих заповідей. Пророк – це той, хто у повний голос, із усвідомленням свого релігійного обовязку і моральної правоти, незважаючи на обличчя та обставини, говорить гірку правду своєму народу та, як ми побачимо згодом на прикладі св. Іоанна Хрестителя, навіть можновладцям.

 

Читати далі…

Національна єдність та громадська злагода: історичні та сучасні аспекти

Доклад на засіданні круглого столу на честь Дня Соборності України

Єдність людей, котрі вважають себе послідовниками Христа, – це є Божа заповідь (див. Ін. 17:21), але вона актуалізується виключно у тому випадку, коли та чи інша спільнота людей досягає цієї єдності під головуванням саме Христа та Його законів. Якщо ж ця єдність досягається на інших ідеологічних засадах то така єдність з точки зору Церкви навряд чи має щось спільне із виконанням вищезгаданої Божої заповіді.

Читати далі...

Приветственное слово на педагогической конференции

Архиепископ Кировоградский и Новомиргородский Иоасаф

Во все времена профессия учителя считалась одной из наиболее социально востребованных и благородных профессий. Кроме того, с христианской точки зрения образование – это сложный и многогранный процесс, главной целью которого является не столько закрепление у ребенка определенной суммы знаний, умений и навыков, сколько постепенное формирование в душе ребенка правильной иерархии морально-этических ценностей, обусловленной подлинно христианским и глубоко церковным мировоззрением.

Читать далее...

"Основные векторы и принципы православной педагогики"

Доклад на педагогической конференции

Можно ли научить человека духовности? Какие образовательные приёмы необходимо применить для того, чтобы ребёнок стал верующим? К сожалению, ответ на этот вопрос не может быть однозначным. Потому что духовность, духовная жизнь, подразумевают свободное стремление человека к высокому нравственному идеалу. Можно ли с помощью каких-то методик, практик, педагогических приёмов научить человека любить? Врядли. Поэтому дать ребёнку какую-то сумму знаний о Боге в воскресной школе или привить ему какие-то знания об истории искусства и науки это ещё совсем не значит взрастить в ребёнке истинную любовь к Богу, или любовь к искусству, науке и т. д.

Читать далее...

Сретение Господне: мифы и история

Интервью с руководителем Миссионерского отдела Кировоградской епархии, прот. Андреем Шимановичем

Славянское слово «сретение» переводится на современный русский язык как «встреча». Однако праздник Сретения Господня, который Православная Церковь ежегодно отмечает 15 февраля, не имеет абсолютно никакого отношения к встрече зимы с весной. Это не более чем грубое народное суеверие и результат околоцерковного мифотворчества, осуществляемого людьми, мало знакомыми с истинным учением Церкви.

На самом деле речь идёт о той встрече, которая произошла около двух тысяч лет назад в Иерусалимском храме, когда Дева Мария и праведный Иосиф, принесшие в храм Богомладенца Иисуса для посвящения Богу, встретили там таинственного старца Симеона и пророчицу Анну, которые и увидели в этом Младенце Спасителя всего человечества.

Читать далее...

Сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги жителям м. Кіровограду

Вітальне слово на засіданні круглого столу

Архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф

За словами свт. Іоанна Златоуста «той, хто не має милосердя, перестає бути людиною». Тому ми як представники Церкви Христової не можемо стояти осторонь будь-яких суспільно-соціальних процесів, що мають своєю метою допомогу ближньому у будь-який спосіб, особливо якщо мова йде про людей, що обтяжені тяжкою, або невиліковною хворобою.

Читати далі...

Розп'яття Христа як вияв невичерпної Божественної любові

Невпинно плине час, пролітають великопісні тижні, і вже незабаром православні віруючі будуть зустрічати найголовніше святого для кожного християнина – Світле Христове Воскресіння, Пасху Господню. Але цій величній та урочистій події передує так званий Страсний Тиждень, коли всі православні християни покликані подумки зануритись у євангельські події, та разом із Церквою згадати про останні дні земного життя Господа Іісуса Христа: Іудину зраду, Тайну вечерю, розп’яття, смерть та поховання Спасителя. І у звязку із цим ми пропонуємо увазі читачів статтю-роздум про внутрішній зміст та значення Голгофської Жертви Спасителя, котру Він приніс за гріхи кожного з нас.

Читати далі...

Приветственное слово на вечере памяти прот. Георгия Флоровского

Архиепископ Кировоградский и Новомиргородский Иоасаф

Наследие о. Георгия, которое насчитывает 14 томов, уникально и бесценно. Вклад Флоровского в современное богословие невозможно переоценить. Его перу принадлежат работы, ставшие классическими и хрестоматийными в своей отрасли. Книга «Пути русского богословия», вышедшая из-под пера этого выдающегося уроженца нашего края, – это достойный плод его огромной эрудиции, отражающий церковно-историческое мировоззрение о. Георгия. В наше время эта работа Флоровского является настоящим справочником по истории духовной культуры Руси, а два тома его работы об отцах и учителях Церкви IV в., а также V-VIII вв., стали классикой современной патрологии.

Читать далее...

Весна духовна, або як дотримуватися Великого посту?

Прот. Андрій Шиманович

Для більшості людей слово «піст» має якесь гнітюче забарвлення і асоціюється зазвичай із суворими обмеженнями та утриманням від того, що приносить радість у повсякденному житті. Ми знаходимо різні відмовки і причини, аби не поститися, не розуміючи, що насправді втрачаємо, і не вникаючи у сенс посту.

Для чого треба дотримуватися посту перед Великоднем? Як правильно провести цей час з максимальною користю з духовної точки зору і з точки зору тілесного утримання? Ці питання турбують багатьох, а особливо тих, хто вирішив дотримуватися посту вперше. Саме про правильний піст для душі і тіла нам розповів клірик Спасо-Преображенського собору м. Кіровограда, керівник Місіонерського відділу Кіровоградської єпархії, священик Андрій Шиманович.

Читати далі...

Церква як боголюдський організм

Хто хоче знайти в Церкві достойного пастиря, котрий своїм особистим прикладом вестиме людину до Бога, той його знайде. Хто хоче знайти якісь негативні моменти в церковному житті, той їх також знайде. За словами апостола Павла «для чистих усе є чистим; а для спаплюжених та невірних немає нічого чистого, але спаплюжені їхній розум та їхня совість» (Тит. 1:15). Для когось стакан води є напівпорожнім, для когось – наполовину повним. Хтось, дивлячись на озеро, бачить лише багнюку по берегах, а хтось – віддзеркалення місячного сяйва. Все знаходиться в оці того, хто дивиться, а «якщо око твоє буде чистим, то й усе тіло твоє буде світлим; а якщо воно буде поганим, то й усе тіло твоє буде темним» (Лк. 11:34). Тому якщо людина приходить до Церкви із чистим серцем та щирими намірами, вона знайде там Бога та відчує Його присутність, оскільки згідно Євангелія «блажені чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мв. 5:8).

 

Читати далі…

Правда про святого Валентина

Не так давно в нашій країні дізналися про нове свято з церковною назвою: День святого Валентина. Тепер щороку 14 лютого в Україні дискотеки і нічні клуби переповнені молоддю, а вітрини кіосків – валентинками. То що ж це за таке свято, що вийшло за церковну огорожу з католицького церковного календаря, і яке відношення до цього свята, названого «днем закоханих», має священномученик Валентин? Для з'ясування цього питання проведемо невелике історичне дослідження.

Читати далі...

Псевдоправославная секта "матушки Фотинии"

В последнее время на прилавках светских книжных магазинов появилась литература, которая своим внешним оформлением претендует на то, чтобы считаться православной, и автором которой является некая «матушка Фотиния». Однако, несмотря на обилие икон и куполов на ярких обложках данных изданий, эта литература не имеет ничего общего с Православной Церковью и издается псевдоправославной сектой, действующей на территории Нижегородской области Российской Федерации.

 

Читать далее...

Воздвижение Креста как воспоминание Голгофы

Когда мы говорим, что Христос умер за наши грехи, то обычно имеем в виду нечто возвышенное и абстрактное. Однако в этот день мы должны понять, что на крест Христа привели именно те поступки Его современников, которые каждый из нас привык совершать в повседневной жизни, даже не замечая их. Когда Иисус из Назарета шел на крест, Он шел израненный грехами, общими для всего человечества – жадностью (Иуда), трусостью (предательство Петра), амбициями и гордыней (книжники и фарисеи). Кто из нас может с полной уверенностью сказать, что он избавлен от этих пороков и страстей?

Читать далее...

Историософское значение Крещения Руси

Архиепископ Кировоградский и Новомиргородский Иоасаф

1025 лет назад на наших родных землях воссиял свет Христовой истины, который озарил души и умы наших далеких предков, и навсегда изменил ход истории в восточнославянских землях. Именно в конце Х века, по словам Киевского митрополита Илариона, «труба апостольская и гром евангельский огласили все города, и вся земля наша в одно время стала славить Христа».

Своим принятием Православия князь Владимир не просто сделал личный религиозный выбор, но тем самым он предопределил вектор духовного и цивилизационного развития огромной державы – Киевской Руси – на много столетий вперёд.

 

Читать далее...

Христианское отношение к животным: каким оно должно быть?

У многих современных людей, которые с жалостью, состраданием и любовью относятся к животным, возникает смущение и недоумение по поводу того, что в Церкви нет какого-либо детально разработанного учения по поводу правильного отношения к представителям животного мира. И действительно, мы едва ли сможем найти какой-либо догмат на эту тему. Есть разрозненные мнения отцов и учителей Церкви, подвижников и религиозных философов, но единого целостного общецерковного учения по данному вопросу мы не имеем. Поэтому сегодня всем нам, христианам, очень важно, приняв все свидетельства Божественного Откровения, выработать правильное отношение к братьям нашим меньшим.

Читать далее…

Царь-искупитель?

В 2000 году на юбилейном Архиерейском Соборе РПЦ последний русский царь Николай ІІ и его семья были прославлены в лике святых как страстотерпцы. Но, несмотря на совершенно чёткое определение Церковью сути подвига, который понесли эти люди, уже в ближайшее время появилось некое движение, по мнению которого Церковь якобы недостаточно адекватно выразила величие подвига Николая II, который, по их мнению, является не только страстотерпцем, но, ни более ни менее, искупителем русского народа. Но правильно ли это? Соответствует ли это общецерковному мнению и, главное, христианской догматике? В этом мы и попытаемся разобраться в данной статье.

       Читать далее...

Что первично: Писание или Предание?

Среди представителей разных христианских конфессий и сектантских групп можно встретить множество различных мнений, подчас диаметрально противоположных, о роли Священного Писания и Священного Предания в формировании целостного христианского учения. Если для Православной и Римо-Католической Церкви Предание первично по отношению к Писанию, то в протестантской среде этот тезис всегда подвергается жесткой критике. В чем же тут дело? Достаточно ли изучения только Писания? На чем основываются убеждения тех христиан, которые считают Предание Церкви вторичным, если не излишним в деле постижения богооткровенной истины? И как мы, православные, можем обосновать и отстоять от сектантских нападок нашу уверенность в необходимости изучения и сохранения Священного Предания Православной Церкви?

Читать далее...

"Свидетели Иеговы" и Крест Христов

     Веласкес. Распятие. 1631 год.
Веласкес. Распятие. 1631 год.

Организация "Свидетели Иеговы" или Общество Сторожевой Башни – одна из наиболее стремительно распространяющихся тоталитарных сект на территории бывшего СССР. Вся система вероучения этой организации пропитана острой неприязнью к терминологии и символике, которые являются традиционными для Православной Церкви. Например, Ветхий и Новый Завет они называют не иначе как исключительно «Еврейские и Греческие Писания», а места своих собраний – не храмами или церквями, а «Залами Царства».

Но наибольшую агрессию и презрение со стороны сектантов вызывает главное орудие и символ нашего спасения – Крест Христов.

Читать далее...

Глоссолалия, или говорение на иных языках

Многие нетрадиционные христианские конфессии, в частности харизматы и неопятидесятники, считают важнейшей частью своего молитвенного опыта, так называемое говорение на иных языках или глоссолалию (от греч. γλωσσα – «язык», и λαλεω – «говорить»). По их мнению, глоссолалия является очевидным доказательством присутствия Божьего в их собраниях и соответствия их молитвенной практики апостольской.

Один из главных идеологов неопятидесятничества и «молитвы на языках» Кеннет Хейгин в одной из своих работ пишет: «На основании своего жизненного опыта я обнаружил: чем больше я молюсь и поклоняюсь Духу на языках, тем больше откровений, других даров Духа я получаю. Чем меньше я молюсь на языках, тем меньше проявляются и другие духовные дары». Действительно ли глоссолалия является неоправданно забытым исторической Церковью даром Святого Духа? Или все же она давным-давно промыслительно изъята десницей Божьей из жизни Церкви как явление более неактуальное и ненужное?

Читать далее...

Иисус из Назарета. Кем Он был?

Кем был Иисус из Назарета? Странствующим толкователем ветхозаветного закона, харизматичным проповедником, революционером-мечтателем, моралистом, бунтарем, апокалиптическим иудейским пророком или же Самим Воплощенным Богом?

Ответ на этот вопрос имеет первостепенное значение для каждого из нас, так как Иисус Христос – краеугольный камень христианской веры. От правильного понимания Его личности и совершенного Им Искупительного Подвига зависит истинность всего нашего вероисповедания. Одна из наиболее популярных в нашей стране псевдохристианских организаций, известная всем нашим согражданам благодаря своей агрессивной проповеди и беспрецедентной навязчивости, учит, например, что не следует верить в Троицу, поскольку Христос якобы не равен Богу-Отцу, что Он – не воплощенный Бог, принявший человеческую плоть ради нашего спасения, как учит Церковь, а что Он якобы является первым Божьим творением.

Читать далее...

Біблійні аргументи на користь шанування святих ікон

Традиція шанування ікон є тою найважливішою та невід’ємною складовою літургічно-богослужбового та повсякденно-побутового життя віруючих православних людей, що найчастіше піддається критиці та прямим нападкам з боку найрізноманітніших сектантських груп протестантського напрямку. У чому ж тут справа? Невже дійсно не позбавлені здорового глузду заяви сучасних іконоборців про те, що шанування ікон є практикою не біблійною, та вкоріненою у язичницьких культах? Звісно, ні. Просто кожному з нас, хто щиро вважає себе православним, у дослідженні даного питання необхідно проявити максимальну витримку, наполегливість, інтелектуальну чесність та об’єктивність, і тоді істинність традиції шанування ікон засяє перед нами у всій своїй повноті та величі.

   Читати далі...

Все ваши вопросы и пожелания, касающиеся деятельности Миссионерского отдела Кировоградской епархии, Вы можете отправить по электронной почте, указав Ваше имя и Email:

Примечание: Обязательные к заполнению поля помечены *.