Що означають слова Різдвяного янгольського співу в Лк. 2:14?

В Євангелії від Луки ми знаходимо наступну інформацію щодо народження Іісуса Христа: «Раптово представ перед ними янгол Господній, і слава Господня осяяла їх; і злякались вони великим страхом. І сказав їм янгол: не бійтесь; я сповіщаю вам велику радість, котра буде всім людям: адже нині народився нам у місті Давидовому Спаситель, Котрим є Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Немовля у пеленах, таким, що лежить у яслах. І раптово явилось із Янголом чисельне воїнство небесне, котре славило Бога та вигукувало: слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:9-14).

По-перше варто замислитись: чому Янгол та небесне воїнство зявляються саме пастухам? У чому тут сенс? І відповідь на це питання нам дає відомий тлумач новозавітних текстів другої половини XI ст. – блаж. Феофілакт Болгарський: «Янгол являється пастухам за простоту їхнього норову та незлобність, оскільки вони видимо наслідують спосіб життя праведних…. Янгол не явився в Єрусалим фарисеям та книжникам, адже вони були вмістилищем усілякої злоби; а ті, не будучи підступними, удостоїлись божественних видінь».

Що ж стосується саме змісту янгольської пісні, то на рахунок цього блаж. Феофілакт зазначає: «Що означає пісня Янголів? – запитує він. – Без сумніву, вдячність небесних чинів та радість тому, що ми, ті, що живем  на землі, облагодіяні. Оскільки кажуть: слава Богу, на землі тепер настав мир. Раніше природа людська була у ворожнечі з Богом, а тепер так примирилась, що стала у союзі з Богом та зєдналась із Ним у втіленні».

Отже, аналізуючи і сам текст янгольської пісні, і її тлумачення, ми можемо зробити висновок, що, перш за все, хвалу та славослов’я Всевишньому підносять жителі найвищих небесних сфер, тобто янголи Божі. Спаситель наш Господь Іісус Христос в одній зі Своїх проповідей казав: «На небесах більше буде радості про одного грішника, котрий кається, аніж про 99 праведників, котрі не мають потреби в покаянні» (Лк. 15:7). І тепер давайте разом замислимось про наступне: якщо, згідно наведених слів Спасителя, покаяння лише однієї людини стає причиною невимовної радості для небесних жителів, янголів, то уявіть собі, яке торжество відбувалось у невидимому духовному світі, коли на землі народився Син Божий, Котрий прийшов у цей світ, щоб спасти не одну, не дві, не тисячу і не мільйон людей, а увесь рід людський! Дійсно, така безпрецедентна подія як народження Господа Іісуса Христа не могла не стати причиною того, що урочисте та небачене торжество з цього великого приводу пронизало все Боже творіння – і небо, і землю, як співається, до речі, в одній з українських різдвяних колядок під назвою «Небо і земля нині торжествують».

Що ж до того миру, про котрий йдеться у янгольській пісні («і на землі мир»), то тут вочевидь йдеться про остаточне примирення людства із всесвятим Богом; людства, котре, починаючи із гріхопадіння прабатьків – Адама і Єви, протягом багатьох століть неодноразово відступало від Бога, зраджувало Йому, виявляло невдячність до Його благодіянь та невірність до завіту із Ним. Але, незважаючи на невірність занурених у гріхи людей, милосердний та всепрощаючий Бог не залишив Свого творіння, адже, як пише апостол Павло у 2 Тим., «якщо ми є невірними, то Він перебуває вірним, адже зректися Себе не може» (2 Тим. 2:13). Тож головною ідеєю саме в цій другій частині янгольського співу є думка про те, що саме Бог дарував мир тим людям, котрих Він возлюбив, а не котрі схаменулись та врешті решт звернулись до Нього. Тобто ініціатива зі спасіння роду людського належить виключно Богові і нікому іншому. Саме Він робить перший крок назустріч людям, а не навпаки. Крім того, у своєму Посланні до Колосян апостол Павло закликає християн: «Нехай панує у серцях ваших мир Божий» (Кол. 3:15). І ось саме цей надприродній духовний мир зароджується в душах тих людей, котрі впустили в своє життя Христа Спасителя.

І тепер треба звернути нашу увагу на третю частину янгольського гімну – на слова «в людях благовоління». Яка ж думка закладена в цій частині пісні? Мова тут йде про те, що не люди своїми діями досягли примирення з Богом, а Бог прийняв рішення, незважаючи ні на що, явити Свою благу волю до представників роду людського (тому й використовується термін «благовоління»). На людство вилилась невичерпна та нічим не заслужена Божа любов, котру неможливо заробити своїми діями або досягти її за допомогою будь-яких своїх зусиль, але котру ми мусимо просто прийняти як безцінний та нічим не зумовлений дар Божий.

Цікаво також звернути увагу на те, що у західній християнській традиції останнє слово у цьому янгольському співу стоїть не в іменному, а у родовому відмінку. У російському перекладі ця відмінність є більш очевидною – православне читання «в человеках благоволение», а західний варіант – «в человеках благоволения». Тобто, згідно західного розуміння, не благовоління Боже як явище сходить на людей, а на землі настав мир у людях (яких?) – у людях благовоління, тобто в людях доброї волі, котрі цю свою волю спрямовують на благо. Але сказати, що такі два дещо відмінні одне від одного варіанти докорінно змінюють зміст, було б невиправданим перебільшенням. На глибинному рівні, основний духовний зміст цих великих янгольських слів все ж так є однаковим для усіх християнських конфесій та деномінацій.

Тож наостанок лишається побажати усім нам, щоб ця янгольська пісня, покликана прославляти народженого у цей світ Христа Спасителя, не тільки у різдвяні святкові дні, але завжди, на кожному, до речі, вечірньому богослужінні, де вона співається храмовим хором, підносила наші приземлені думки та помисли до Творця, а також спонукала нас до зрощення в собі почуття щирої вдячності Христу Богу за все те, що Він зробив заради нашого спасіння та примирення із Всевишнім.

 

Керівник Місіонерського відділу Кіровоградської єпархії УПЦ,

прот. Андрій Шиманович

 

Все ваши вопросы и пожелания, касающиеся деятельности Миссионерского отдела Кировоградской епархии, Вы можете отправить по электронной почте, указав Ваше имя и Email:

Примечание: Обязательные к заполнению поля помечены *.